Аутизм: знайти підхід до кожного

Вони інші. Вони не такі, як усі. Вони якось не так поводяться. Не так граються. Не так радіють. Не так лякаються. Суспільство їх не розуміє і не приймає. Бо вони виходять за межі норми. І мало хто в суспільстві замислюється про те, що їх можна навчити. Навчити робити так, як заведено.

Що таке аутизм

Аутизм – це не захворювання. Це вроджений розлад розвитку нервової системи, що змушує мозок працювати по-іншому. Відповідно, ліків проти аутизму не існує. Однак старанні заняття з дітьми з розладом аутистичного спектра за спеціально розробленими програмами дають свої плоди.

Вчені досі не можуть з упевненістю сказати, що призводить до проявів аутистичних розладів. Є кілька версій: спадковість, генна мутація тощо. Нез'ясовним поки залишається і питання про те, чому аутизм частіше проявляється у хлопчиків, ніж у дівчаток.

Поставити діагноз можна тільки після ретельного аналізу поведінки дитини. В цілому аутизм характеризується тріадою порушень, кожне з яких може бути присутнім в різному ступені.

Перше порушення – це розлад розвитку мови. Дитина, що страждає на аутизм, може не говорити взагалі, а може говорити, але неправильно формувати мовні форми.

Друге порушення – це проблеми з комунікацією. У дитини не складається спілкування з однолітками, з близькими людьми. Вона уникає зорового контакту – не дивиться в очі співрозмовнику. Не може про щось попросити словами, тільки веде за руку. Або ж замість прохання використовує істерику. Не імітує дії дорослих, як це роблять інші діти.

Третє порушення стосується когнітивного сприйняття. Воно може виражатися в тому, що дитина не грає в іграшки, цікаві дітям її віку. Вона не розуміє ситуації, контексту. Наприклад, якщо ви на її питання іронічно відповісте «так, звичайно!», вона сприйме вашу фразу буквально. Вона буде діяти відповідно до алгоритму, за яким її вчили, але будь-який нюанс ситуації, що порушує чітку схему, може збити її з пантелику.

Отже, якщо у всіх трьох перерахованих сферах помітні порушення, швидше за все, мова йде про діагноз «розлад аутистичного спектра».

У багатьох дітей супутнім симптомом йдуть аутостимуляції. Так називають невластиву звичайним людям поведінку, що стимулює ті чи інші сфери сприйняття: тактильні, візуальні, слухові. Хтось тягне в рот все без розбору, їстівне і неїстівне, хтось трясе руками, хтось бігає з одного боку в інший. Часто дітям з аутизмом властива гіперактивність. Часто зустрічається сенсорний захист. Наприклад, людина затикає вуха, входячи в туалет, бо звук зливного бочка не просто дратує його, він для нього болючий. У випадку зі зоровими стимуляціями людина може дуже любити миготливі предмети. А може навпаки не переносити їх.

Ознаки розладу

Всі прояви розладів аутистичного спектра дуже індивідуальні. І поставити відповідний діагноз може тільки лікар-психіатр. Ми можемо лише дати батькам поради, в яких випадках їм варто показати дитину фахівцеві.

Отже, звернутися до лікаря слід, якщо малюк:

- не озивається, коли його кличуть на ім'я;

- не може пояснити, чого він хоче;

- не звертає уваги на жодні вказівки дорослих;

- не розуміє, як гратися з тією чи іншою іграшкою;

- погано встановлює візуальний контакт;

- не посміхається іншим людям;

- не лепече у віці 12 місяців;

- не робить вказівних жестів, не махає рукою, не робить хапальних або інших рухів у віці 12 місяців;

- не говорить окремі слова в 16 місяців;

- не промовляє фрази з двох слів у 24 місяці;

- втрачає раніше набуті мовні або соціальні навички (в будь-якому віці).

 

З користю для суспільства

Люди з аутизмом мають велику потребу в спілкуванні. Те, що вони комфортно почуваються у своєму замкненому світі, – це міф. Насправді вони просто не знають, як в ньому поводитися. Їх треба цьому навчити. Але для цього треба знайти особливий підхід.

спеціальний розвиток і навчання дітей з цим діагнозом часом життєво важливий. Щоб усвідомити це, достатньо уявити собі дитину, яка елементарно не може про щось попросити.

У разі своєчасного втручання фахівців така дитина може дотягнутися до рівня своїх ровесників, піти у звичайну школу, а потім, можливо, і вступити до вишу. У тих країнах, в яких проблемою аутизму почали вивчати раніше, люди, які страждають на цей розлад, не перетворюються на тягар для суспільства, а дають йому велику користь.

Річ у тому, що як компенсація відсутності одних навичок, у людей з аутизмом простежується розвиток інших – тих, в яких все можна вибудувати в чітку непорушну схему. Це дуже стає у пригоді в математиці, інформатиці, інших науках. Тому відсоток людей з аутизмом досить високий, наприклад, в силіконовій долині. А в Ізраїлі люди з розладами аутистичного спектра працюють в розвідці, аналізуючи дані та карти. Тривала монотонна робота з аналізу, структурування – це їх коник.

Серед них є навіть професора. Наприклад, американка Темпл Грендін спеціалізується на сільському господарстві, а її земляк Стівен Шор, займається проблемою комунікації аутистів, читає лекції з цієї теми по всьому світу.

Звичайно, реабілітація до такого рівня можлива у разі порівняно легких розладів. При важких проявах аутизму домогтися такого результату не вдасться. Однак терапія показана і в таких випадках. Хоча б для того, щоб навчити дитину навичок самообслуговування: самостійно їсти, ходити в туалет, одягатися. Водночас, відмовляючи таким дітям в реабілітації, ми робимо їх на все життя надмірно залежними від інших людей. Дуже важливо в даному випадку і те, що заняття з фахівцями допомагають впоратися з проявами агресії та аутоагресії.

АВА допоможе

АВА терапія, яку практикують фахівці маріупольського центру «АВА звичайне диво», саме дозволяє навчити дитину навичок самообслуговування і нормального спілкування. Тут приділяють велику увагу багатьом життєвим «дрібницям».

АВА – це терапія, що ґрунтується на прикладному аналізі поведінки. Якщо у двох словах, то це працює так. Поведінковий аналітик уважно спостерігає за підопічним і робить висновки про те, які саме чинники навколишнього середовища впливають на його поведінку. Виходячи з цього, розробляються принципи роботи, мета якої – усунення небажаної поведінки й навчання нових навичок.

Програма реабілітації для кожної дитини строго індивідуальна. Під час її складання враховуються особливості поведінки малюка, його сильні й слабкі риси та навіть його оточення.

У центрі "АВА звичайне диво" працюють з дітьми різного віку. Але що раніше починається реабілітація особливої дитини, то кращим буде результат. Однак втручання фахівців буде на користь в будь-якому віці. Як приклад успішного досвіду роботи відзначимо, що найстаршому клієнтові центру «АВА звичайне диво» на момент початку терапії було 20 років.

 

­Задати питання

captcha
© 2020 Информационно-образовательный портал АВА-Чудо.
SEO-студия «ТОП»