Аутизм: знайти підхід до кожного

Вони інші. Вони не такі, як усі. Вони якось не так поводяться. Не так граються. Не так радіють. Не так лякаються. Суспільство їх не розуміє і не приймає. Бо вони виходять за межі норми. І мало хто в суспільстві замислюється над тим, що їх можна навчити. Навчити робити так, як заведено.

Що таке аутизм

Аутизм – це не захворювання. Це вроджений розлад розвитку нервової системи, що змушує мозок працювати по-іншому. Відповідно, ліків проти аутизму не існує. Однак старанні заняття з дітьми з розладом аутистичного спектра за спеціально розробленими програмами дають результати.

Вчені дотепер не можуть чітко сказати, що призводить до проявів аутистичних розладів. Є кілька версій: спадковість, генна мутація тощо. Нез’ясовним поки залишається і питання про те, чому аутизм частіше проявляється у хлопчиків, ніж у дівчаток.

Поставити діагноз можна тільки після ретельного аналізу поведінки дитини. Загалом аутизм характеризується тріадою порушень, кожне з яких може бути присутнім різною мірою.

Перше порушення – це розлад розвитку мови. Дитина, що страждає на аутизм, може не говорити зовсім, а може говорити, але неправильно формувати мовні форми.

Друге порушення – це проблеми з комунікацією. У дитини не складається спілкування з однолітками, з близькими людьми. Вона уникає зорового контакту – не дивиться в очі співрозмовнику. Не може про щось попросити словами, тільки веде за руку. Або ж замість прохання вдається до істерики. Не імітує дії дорослих, як це роблять інші діти.

Третє порушення стосується когнітивного сприйняття. Воно може виражатися в тому, що дитина не грається іграшками, які цікаві для дітей її віку. Вона не розуміє ситуації, контексту. Наприклад, якщо ви на її питання іронічно відповісте «так, звісно!», вона сприймає вашу фразу буквально і буде діяти відповідно до алгоритму, за яким її вчили, але будь-який нюанс ситуації, що порушує чітку схему, може збити її з пантелику.

Отже, якщо у всіх трьох перерахованих сферах помітні порушення, найімовірніше, йдеться про діагноз «розлад аутистичного спектра».

У багатьох дітей супутнім симптомом йдуть аутостимуляції. Так називають невластиву звичайним людям поведінку, що стимулює ті чи інші сфери сприйняття: тактильні, візуальні, слухові. Хтось тягне в рот все підряд, їстівне і неїстівне, хтось трясе руками, хтось бігає з одного боку в інший. Часто дітям з аутизмом властива гіперактивність, часто зустрічається сенсорний захист. Наприклад, людина затикає вуха, входячи в туалет, бо звук зливного бачка не просто дратує її, він для неї болючий. У випадку із зоровими стимуляціями людина може дуже любити миготливі предмети, а може навпаки не витримувати їх.

Ознаки розладу

Всі прояви розладів аутистичного спектра дуже індивідуальні. І поставити відповідний діагноз може тільки лікар-психіатр. Ми можемо лише дати батькам поради, в яких випадках їм варто показати дитину фахівцеві.

Отже, звернутися до лікаря варто, якщо малюк:

- не озивається, коли його кличуть на ім’я;

- не може пояснити, чого він хоче;

- не звертає уваги на жодні вказівки дорослих;

- не розуміє, як гратися з тією чи іншою іграшкою;

- погано встановлює візуальний контакт;

- не посміхається іншим людям;

- не лепече у віці 12 місяців;

- не робить вказівних жестів, не махає рукою, не робить хапальних або інших рухів у віці 12 місяців;

- не говорить окремі слова в 16 місяців;

- не промовляє фрази із двох слів у 24 місяці;

- втрачає раніше набуті мовні або соціальні навички (в будь-якому віці).

З користю для суспільства

Люди з аутизмом мають велику потребу у спілкуванні. Те, що вони комфортно почуваються у своєму замкненому світі, – це міф. Насправді вони просто не знають, як у ньому поводитися. Їх треба цьому навчити. Але для цього треба знайти особливий підхід.

Спеціальний розвиток і навчання дітей із цим діагнозом часом життєво важливий. Щоб усвідомити це, достатньо уявити собі дитину, яка елементарно не може про щось попросити.

У разі своєчасного втручання фахівців така дитина може дотягнутися до рівня своїх ровесників, піти у звичайну школу, а потім, можливо, і вступити до вишу. У тих країнах, в яких проблему аутизму почали вивчати раніше, люди, які страждають на цей розлад, не стають тягарем для суспільства, а приносять йому велику користь.

Річ у тому, що для компенсації відсутності одних навичок у людей з аутизмом простежується розвиток інших – тих, в яких все можна вибудувати в чітку непорушну схему. Це стає у нагоді в математиці, інформатиці, інших науках. Тому відсоток людей з аутизмом досить високий, наприклад, в Силіконовій долині. А в Ізраїлі люди з розладами аутистичного спектра працюють в розвідці, аналізуючи дані та карти. Тривала монотонна робота з аналізу, структурування – це їх переваги.

Серед них є навіть професори. Наприклад, американка Темпл Грендін спеціалізується на сільському господарстві, а її земляк Стівен Шор займається проблемою комунікації аутистів, читає лекції з цієї теми по всьому світу.

Звісно, реабілітація до такого рівня можлива у разі порівняно легких розладів. При важких проявах аутизму домогтися такого результату не вдасться. Однак терапія показана і в таких випадках. Хоча б для того, щоб навчити дитину навичок самообслуговування: самостійно їсти, ходити в туалет, одягатися. Водночас, відмовляючи таким дітям у реабілітації, ми робимо їх на все життя надмірно залежними від інших людей. Дуже важливо, що заняття з фахівцями допомагають впоратися з проявами агресії та аутоагресії.

АВА допоможе

АВА-терапія, яку практикують фахівці маріупольського центру «АВА звичайне диво», саме дозволяє навчити дитину навичок самообслуговування і нормального спілкування. Тут приділяють велику увагу багатьом життєвим «дрібницям».

АВА – це терапія, що ґрунтується на прикладному аналізі поведінки. Якщо двома словами, то це працює так: поведінковий аналітик уважно спостерігає за підопічним і робить висновки про те, які саме чинники навколишнього середовища впливають на його поведінку. Виходячи з цього, розробляються принципи роботи, мета якої – усунення небажаної поведінки і навчання нових навичок.

Програма реабілітації для кожної дитини строго індивідуальна. Під час її складання враховуються особливості поведінки малюка, його сильні й слабкі риси та навіть його оточення.

У центрі «АВА звичайне диво» працюють з дітьми різного віку. Але чим раніше починається реабілітація особливої дитини, тим кращим буде результат. Однак втручання фахівців буде на користь в будь-якому віці. Як приклад успішного досвіду роботи Центру відзначимо, що найстаршому клієнтові центру «АВА звичайне диво» на момент початку терапії було 20 років.

­Задати питання

captcha
© 2021 Информационно-образовательный портал АВА-Чудо.
SEO-студия «ТОП»