Отже ж ця поведінка, на яку ніяк не можна заплющити очі! Цей хлопчина, який весь час б'є дитину поруч із ним, тому що для нього немає більшої радості, ніж крики «Він мене вдарив!» Або ця дівчинка, яка посеред уроку, поки ви працюєте з іншим учнем, починає розкидати всі матеріали, включно з ножицями.

Проведений нами функціональний аналіз поведінки показує, що поведінка підтримується увагою, яку дитина отримує від ровесника або від дорослого. Однак якщо ви будете ігнорувати таку поведінку, то як це зрозуміють інші діти, і як ви зможете забезпечити безпеку в класі? Ви розумієте, що будь-яка ваша увага до такої поведінки призведе тільки до її повторення в майбутньому (хоча на деякий час вона й припиняється), але ви не можете допустити, щоб дитина заподіяла шкоду собі або кому-небудь ыншому. Таким чином, ваше завдання в тому, щоб звести увагу до поведінки до мінімуму, але при цьому забезпечити безпеку. Це завдання вимагає від вас певних навичок і досвіду. Ось декілька порад про те, що ви можете зробити в такій ситуації, а чого слід уникати.

Що робити

1. Використовуйте зображення і жести, щоб перенаправити поведінку.

Використовуйте не слова, а жести та візуальну підтримку у вигляді малюнків або фотографій. Створіть зображення для перенаправлення, які дадуть учневі зрозуміти, чого ви від нього хочете, без розмов. Просто протягніть візуальну підтримку і залучіть увагу до неї за допомогою жесту. Таким чином ви повідомляєте дитині, що потрібно сісти, встати або покласти руки на коліна. Ви повідомляєте дитині, що робити, але не приділяєте уваги його поведінці.

2. Блокуйте агресію без взаємодії з дитиною

Якщо вам потрібно блокувати агресію учня або не дати йому опинитися занадто близько до іншої дитини, то робіть це мовчки. Встаньте на його шляху, покладіть на шляху крісло-мішок або інший м'який предмет, який може стати мішенню агресії. Намагайтеся, щоб ваш погляд не був спрямований на дитину, бо прямий контакт очима – це вже соціальна увага. Тож тримайте дитину в полі зору, але дивіться на неї крадькома, щоб забезпечити безпеку.

3. Зосередьте всю увагу на жертві

Якщо учень нападає або дражнить іншу дитину, то приділіть максимум уваги потерпілому. Запитуйте в нього, чи все гаразд, клопочіться навколо нього, приділяйте якомога більше вашої уваги жертві агресії, але не тій дитині, яка поводилася агресивно. Ви можете навіть обговорити з жертвою бажану поведінку («Так, ти маєш рацію. Ми всі повинні спокійно сидіти за партою. Ти добре поводишся»).

4. Безпека перш за все

Ніколи не жертвуйте безпекою заради того, щоб ігнорувати небажану поведінку. Очевидно, що проблемна поведінка може посилитися, і вам доведеться стежити, щоб дитина не вибігла на вулицю або не заподіяла шкоди іншій дитині. Є ситуації, до яких ви зобов'язані втрутитися. Просто зробіть це, намагаючись не приділяти додаткову увагу дитині.

5. Тримайте себе в руках

По можливості намагайтеся зберігати нейтральний вираз обличчя. Іноді однієї міміки достатньо для підкріплення поведінки з метою залучення уваги. Зберігайте максимальний спокій. У якихось випадках ви можете мимоволі скрикнути, наприклад, якщо дитина несподівано схопить вас за волосся, але постарайтеся глибоко зітхнути й заспокоїтися.

Чого робити не слід

1. Не кажіть і не кричіть

Якщо хтось засмучений і демонструє небажану поведінку, навіть якщо це істерика, яка здається ненавмисною, це не час для доводів і бесід. Зараз не той момент, коли можна обговорювати з дитиною його поведінку. Крім того, усне мовлення може посилити проблему, тому що навіть люди зі звичайними мовними навичками часто не хочуть говорити, коли вони надто засмучені. Хіба ви самі ніколи не говорили своїм близьким або друзям: «Я не хочу це обговорювати!»?

2. Не підтримуйте контакт очима

Тримайте дитину в полі зору, щоб гарантувати безпеку, але не дивіться на неї безпосередньо і не заглядайте їй в очі. Це вже соціальна взаємодія з дитиною, і вона отримує вашу увагу, навіть якщо все інше ви робите правильно. Дивіться на учня поруч з ним, трохи в сторону або на парту... тільки не прямо.

3. Не торкайтеся до дитини, якщо в цьому нема потреби

По-перше, якщо дитина сильно засмучена, дотики з великою ймовірністю лише погіршать ситуацію. Бійки так і починаються. Якщо ж дитина не засмучена, а її поведінка просто направлена на отримання уваги, то дотик – це увага. Звичайно, якщо заради безпеки необхідно фізичне втручання, то ви зобов'язані на нього піти, просто зведіть його до мінімуму.

4. Не кажіть про поведінку дитини

Навіть якщо ви говорите не з самою дитиною, не обговорюйте поведінку в її присутності. Ви здивуєтеся, але вони чують, поки кричать, і ви будете підтримувати цю поведінку, говорячи про неї. Замість цього, обговоріть з іншими учнями, що вони роблять правильно, і на яку поведінку ви очікуєте від них. Це підтримує позитивний настрій і відволікає увагу від дитини з проблемною поведінкою.

5. Не забувайте вчити дитину соціально прийнятним способам залучення уваги

Якщо ваш функціональний аналіз поведінки показав, що поведінка підтримується увагою, необхідне навчання замісних навичок для прийнятного способу залучення уваги. Крім навчання такої навички, дуже важливо додатково заохочувати доречну поведінку з боку учня (наприклад, постукування по плечу або використовування комунікатору, щоб привернути увагу вчителя або покликати його). Якщо дитині простіше отримати увагу за допомогою негативної поведінки, ніж за допомогою замісної навички, то негативна поведінка збережеться.

Сподіваюся, тепер вам буде простіше обміркувати свою стратегію з реагування на проблемну поведінку, особливо якщо вона пов'язана з отриманням уваги. Однак, хоча я зосередилася на поведінкці задля привернення уваги, ми повинні намагатися не заохотити випадково навіть ті види поведінки, які виконують інші функції. Таким чином, ці стратегії корисні при будь-якій проблемній поведінці.

 

 

­Задати питання

captcha
SEO-студия «ТОП»