СПАУ: розуміти і любити

Вашій дитині важко спокійно сидіти на одному місці? Вона постійно совається на стільці, постукує ногою або щось колупає руками? Їй складно зосередитися на якому-небудь занятті, вона легко відволікається на будь-який подразник й несеться думками і розмовами кудись у далечінь? Вона забудькувата і постійно щось десь втрачає? Не виключено, що у дитини синдром порушення активності та уваги (СПАУ).

Фахівці характеризують СПАУ як неврологічно-поведінковий розлад розвитку. Дитині з цим синдромом складно концентруватися на поставлених завданнях (порушення уваги) і контролювати свої спонукання (гіперактивність).

Часто можна спостерігати імпульсивну поведінку, коли дитина робить необдумані вчинки, що суперечать загальноприйнятим правилам у суспільстві. Часом такі вчинки можуть нести небезпеку для життя чи здоров'я самої дитини або її оточення. Малюк часто вклинюється в чужі розмови, перебиває, не може дочекатися своєї черги. І погано вчиться навіть на власних помилках (про нотації батьків і педагогів, що ґрунтуються на чужому досвіді, годі й говорити – їх гіперактивна дитина просто не чує).

У свою чергу, оточення часто реагує на дітей з СПАУ без належного розуміння проблеми, навішуючи звичні ярлики: важка дитина, двієчник і хуліган, неадекватний, розпещений, невихований... Це, мабуть, найм'якіші епітети, якими суспільство може нагородити занадто активну та імпульсивну людину. У відповідь на подібні реакції у дитини поступово знижується самооцінка, падає успішність, розвивається протестна поведінка або ж депресія. Бажаючи самоствердитися, затюканий дорослими гіперактивний підліток легко потрапляє під вплив «поганих компаній».

Тож дорослим важливо вчасно зрозуміти, що ми маємо справу не просто з невихованістю, а з особливістю розвитку, з якою треба вміло та обережно працювати. У деяких випадках дітям зі СПАУ призначають медикаментозне лікування. Але часто достатньо роботи досвідчених педагогів і психологів.

Механізм поведінки дитини зі СПАУ вдало описаний таким прикладом. Господиня готує обід, і їй терміново треба зняти кришку з киплячої каструлі. Вона чудово знає, що кришка гаряча і хапати її голими руками не можна, але в імпульсивному пориві все одно робить це та обпалює пальці. Приблизно те саме відбувається з гіперактивними дітьми. Вони чудово знають правила і норми. Але, коли їм потрібно застосувати їх на практиці в складній, перевантаженій емоціями ситуації – вони забувають про всі правила і негайно вибирають найпростіше і найдурніше рішення.

Чи варто говорити, що загальноприйняті в нашому суспільстві "ліки" на кшталт «насварити» чи «дати хорошого ременя» СПАУ не "лікують". В даному випадку скоріше треба шукати способи, як зацікавити дитину, знайти виходи для її невгамовної енергії, визначити її сильні та слабкі риси, методично привчати її працювати, виконувати певні правила, зупинятися і думати, перш ніж бігти, кричати й стрибати. А ще ми повинні частіше посміхатися до наших «важких» дітей і хвалити їх: за кожне правильно прочитане або написане слово, зібране ліжко, повішену на місце сорочку, подаровану вам хвилину тиші й спокою.

Знайти правильний підхід до гіперактивного малюка, привчити його до посидючості й зосередженості, виробити навички бажаної поведінки допоможуть фахівці з АВА терапії. Вам залишиться тільки уважно прислухатися до рекомендацій поведінкового аналітика і самим виконувати встановлені ним правила гри, закріплюючи позитивний ефект від занять. Одним зі способів навчання дитини концентрації уваги є введення візуального розкладу, яке нагадає дитині про те, що потрібно зробити.

 

­Задати питання

captcha
© 2020 Информационно-образовательный портал АВА-Чудо.
SEO-студия «ТОП»