СПАУ: розуміти і любити

Вашій дитині важко спокійно сидіти на одному місці? Вона постійно совається на стільці, постукує ногою або щось колупає руками? Їй складно зосередитися на якомусь занятті, вона легко відволікається на будь-який подразник та несеться думками і розмовами кудись далеко? Вона забудькувата і постійно щось десь губить? Не виключено, що у дитини синдром порушення активності та уваги (СПАУ).

Фахівці характеризують СПАУ як неврологічно-поведінковий розлад розвитку. Дитині з цим синдромом складно концентруватися на поставлених завданнях (порушення уваги) і контролювати свої бажання (гіперактивність).

Часто можна спостерігати імпульсивну поведінку, коли дитина робить необдумані вчинки, які суперечать загальноприйнятим правилам у суспільстві. Часом такі вчинки можуть нести небезпеку для життя чи здоров’я самої дитини або її оточення. Малюк часто втручається в чужі розмови, перебиває, не може дочекатися своєї черги. І погано вчиться навіть на власних помилках (про нотації батьків і педагогів, що ґрунтуються на чужому досвіді, годі й говорити – їх гіперактивна дитина просто не чує).

У свою чергу, оточення часто реагує на дітей із СПАУ без належного розуміння проблеми, навішуючи звичні ярлики: важка дитина, двієчник і хуліган, неадекватний, розпещений, невихований... Це, мабуть, найм’якіші епітети, якими суспільство може нагородити занадто активну та імпульсивну людину. Як відповідь на подібні реакції, у дитини поступово знижується самооцінка, падає успішність, розвивається протестна поведінка або ж депресія. Бажаючи самоствердитися, затюканий дорослими гіперактивний підліток легко потрапляє під вплив «поганих компаній».

Тож дорослим важливо вчасно зрозуміти, що ми маємо справу не просто з невихованістю, а з особливістю розвитку, з якою треба вміло та обережно працювати. У деяких випадках дітям зі СПАУ призначають медикаментозне лікування. Але часто достатньо роботи досвідчених педагогів і психологів.

Механізм поведінки дитини зі СПАУ вдало описаний таким прикладом: господиня готує обід і їй терміново треба зняти кришку з киплячої каструлі. Вона чудово знає, що кришка гаряча і хапати її голими руками не можна, однак в імпульсивному пориві робить це та обпікає пальці. Приблизно таке відбувається з гіперактивними дітьми. Вони чудово знають правила і норми. Але, коли їм потрібно застосувати їх на практиці у складній, перенасиченій емоціями ситуації, вони забувають про всі правила і негайно вибирають найпростіше і найдурніше рішення.

Чи варто говорити, що загальноприйняті в нашому суспільстві «ліки» на кшталт «насварити» чи «дати хорошого ременя» СПАУ не «лікують». Очевидно, що у цьому разі треба шукати способи, як зацікавити дитину, знайти виходи для її невгамовної енергії, визначити її сильні та слабкі риси, методично привчати її працювати, виконувати певні правила, зупинятися і думати, перш ніж бігти, кричати і стрибати. А ще ми повинні частіше посміхатися до наших «важких» дітей і хвалити їх: за кожне правильно прочитане або написане слово, застелене ліжко, прибрану на місце сорочку, подаровану вам хвилину тиші та спокою.

Знайти правильний підхід до гіперактивного малюка, привчити його до посидючості і зосередженості, виробити навички бажаної поведінки допоможуть фахівці з АВА-терапії. Вам залишиться тільки уважно прислухатися до рекомендацій поведінкового аналітика і самим виконувати встановлені ним правила гри, закріплюючи позитивний ефект від занять. Одним зі способів навчання дитини концентрації уваги є введення візуального розкладу, яке нагадає дитині про те, що потрібно зробити.

­Задати питання

captcha
© 2021 Информационно-образовательный портал АВА-Чудо.
SEO-студия «ТОП»