Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР) у дитини проявляється у відсутності мовлення у дитини в той час, коли однолітки вже починають розмовляти.

Нормотипові діти починають розмовляти до 2-х років, якщо ваша дитина у 2 роки не вимовляє слова, то варто запідозрити затримку мовленнєвого розвитку та звернутися до фахівця – логопеда, дефектолога чи психолога.

Чим раніше буде встановлений діагноз та корекція, тим краще для дитини. Бажано почати корекцію не пізніше 3-4 років, тоді дитина легше піддається корекції.

При ЗМР спостерігається затримка формування звуків, слів, побудови фраз і речень, а отже і зв’язного мовлення.

Затримка мови гальмує і загальний психічний розвиток дитини, тому таким дітям часто ставлять діагноз “затримка психомовленнєвого розвитку”.

Ця проблема знаходиться на стику неврології та логопедії, тому й у реабілітації беруть участь неврологи, логопеди та психологи.

Симптоми затримка мовленнєвого розвитку

Існують певні норми розвитку дитини, відхилення від яких має насторожити батьків та змусити звернутися до фахівця.

У мовному розвитку також є свої норми, пов’язані з віком. 

Так, на першому році життя дитина має пройти кілька етапів:

• 1,5 – 2 місяці – гуління;

• 4-5 місяців – лепетання;

• 7,5 – 8 місяців – лепетні слова;

• з 9 до 12 місяців (залежно від статі дитини) – перші слова.

У віці 1 року дитина вже повинна вимовляти близько 10 коротких простих слів та розуміти мову, звернену до неї. У цьому віці малюк може виконати прохання, наприклад, принести або показати предмет, про який його попросили.

У 1,5 роки дитина повністю розуміє звернене мовлення і використовує вказівний жест пальцем.

У 3 роки малюк вже має зв’язне мовлення і говорить пропозиціями. У цьому віці у запасі дитини має бути від 500 до 800 слів.

Звичайно, кожен випадок – індивідуальний, і відхилення можуть бути, але в деяких межах.